Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.
Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!
Гопы, привет! Четко, сегодня с вами нахожусь, чтобы рассказать дичайшую историю, которая произошла со мной. Кажется, я попал в самую глубокую жопу, но знаете, возможно, это был мой самый психоделический опыт в жизни. Готовьтесь, закрывайте всё, что может биться, и приступим к разговору о кодеине и флешмобе зомби.
Весь этот маразм начался, когда мои друзья, настоящие чайки, сказали мне, что у них есть новая закладка, которая обещает превзойти все наши ожидания. Ну и я, как настоящий жирдяй, сразу же поверил им и решил купить этот чудо-наркотик.
Дело в том, что в нашем районе у нас есть свои поставщики, которые всегда готовы накурить нас чем угодно. Один из них, лайба, по кличке Железный Болт, всегда помогал нам с нашими потребностями. Но на этот раз, когда я попытался связаться с ним, он заявил, что кодеин сейчас недоступен из-за какой-то херни с поставками.
Я был в шоке, потому что это было единственное, что я хотел. Без кодеина я чувствовал себя как недогон, не мог насладиться ни одной настоящей травкой. У меня была миссия - раздобыть этот проклятый кодеин любыми путями.
И вот, сидел я на пляже, смотрел на волны, и вдруг ко мне подскачили неизвестные ребята. Они сказали, что устраивают флешмоб зомби, который пройдет сегодня вечером. Я был заинтригован, поскольку флешмобы всегда говорят о чем-то классном и недетском. Но оказалось, что это был не просто флешмоб – это был флешмоб зомби, где все участники должны были быть наркоманами и обладать чувством юмора.
Короче говоря, я подумал, почему бы не взять участие в этом безумии? Ведь травка может быть участником флешмоба, да? Так что, решил я покинуть свою безопасную зону и присоединиться к этой шайке зомби.
На следующий вечер я пришел на заданное место, где уже собралась большая толпа наркоманов. Все были наряжены как зомби, с кровавыми пятнами на одежде и нервным смехом. Я сразу же почувствовал себя в своей тарелке, потому что моя наркотическая психика считала, что мир вокруг меня уже давно превратился в ад наркотиков.
Такая дичь, братцы, и как я рад этому!
Но вернемся к моей миссии - раздобыть кодеин. Я обошел всех участников флешмоба, подошел к чуваку с рыжей бородкой и попросил помощи. Он вывел меня в сторону и сказал, что может помочь, но за немалые деньги.
Я согласился без раздумий, ведь кодеин стоит того! Мы оказались в заброшенном складе, где он достал из-под полки шприц. Внутри был ядовито-белый порошок. Он подготовил шприц, улыбнулся и сказал: "Наслаждайся, братишка!"
Я не раздумывая протянул руку, и миг, словно толпа невидимых мух налетела на меня. Я почувствовал, как теплый кикер проникает в каждую клеточку моего тела. Мой мозг начал сражаться с реальностью, и я стал настоящим зомби.
А дальше был полный кайф, чуваки! Мы все пошли по улицам, смеясь и крича, пугая нормальных людей. Мы были теми, кем хотели быть - безумными, безответственными и нереальными.
Этот флешмоб зомби был моим настоящим приключением, и я ни о чем не жалею. Ведь даже со всеми своими закладками, шприцами и недогонами, я нашел свое место в этом безумии. Возможно, это не было самым гениальным и безопасным решением, но оно позволило мне почувствовать себя живым и свободным.
Такие дела, братва, такая история. Не рекомендую повторять, иначе можно легко оказаться на дне. Но если вы действительно чувствуете, что это ваше, что нужно попробовать все грани нашего безумия - тогда дерзайте!
Жизнь нам дана одна, и кто знает, какие еще флешмобы и наркотики скрываются впереди?
Keep it real, гопы!